Для батьків

Профілактика опісторхозу в домашніх умовах

Основне джерело зараження котячою двуусткою – річкова риба, зазвичай сімейства коропових: язь, плотва, ялець і інші. Всупереч помилці, опісторхоз може зустрічатися також у хижої риби, фіксуються випадки захворювання після поїдання щуки та інших річкових хижаків.

Найнебезпечнішою з точки зору зараження двуусткою їжею є строганина, національне блюдо, яке представляє собою рибу, нарізану тонкими скибочками, яка не піддається ніякій тепловій або інший обробці. Вживання в їжу строганини, найчастіше веде до розвитку описторхоза.

Тому основні заходи профілактики опісторхозу у дітей і дорослих пов’язані з вживанням риби і правильним її приготуванням. До основних правил захисту від опісторхозу і інших інфекційних захворювання відносять:

• Купувати рибу слід тільки в перевірених магазинах, де дотримуються всі санітарні норми. При рибної ловлі слід вибирати водойми, де спалахи інфекції фіксуються досить рідко.
• При варінні або смаженні річкової риби м’ясо слід нарізати маленькими шматочками, тепловій обробці піддавати не менше 10 – 15 хвилин. Перед смаженням рибу бажано поварити.
• Щоб позбутися від паразитів, м’ясо можна заморозити. При мінусовій температурі 8 – 12 градусів паразити загинуть через три тижні після заморозки.
• При засолюванні риби посипати сіллю слід товстим шаром, процес повинен тривати не менше тижня. Через кілька днів після засолювання паразити як і раніше активні.
• Найбільш безпечним методом приготування річкової риби є гаряче копчення, після нього вона практично завжди стає абсолютно безпечною. Однак холодне копчення не дає такого результату.

Це основні правила профілактики при обробці риби. Якщо м’ясо правильно готувати, ймовірність хворіти описторхозом вкрай мала.

Також після приготування і обробки м’яса в цілому слід ретельно вимити кухонне приладдя, обробні дошки, ножі та інше. Всі поверхні потрібно протерти насухо, бажано обробити їх з миючим засобом. Обробляти свіжу рибу бажано в одноразових рукавичках, потім вимити руки з милом.

Крім того, при виборі риби в магазині або при обробленні спійманої, потрібно звернути увагу на її стан. У здорової риби повинні бути чисті очі, луска виглядає однорідною, без плям і плішшю. М’ясо повинно бути пружним, здорового відтінку, відповідного різновиду риби.

Якщо на м’ясі присутні різні плями, будь-які новоутворення, воно пухке, в потрухах можна виявити гельмінтів, таку рибу краще не вживати в їжу.

Профілактика глистів у дітей

Тема профілактики глистів у дітей стає особливо актуальною в осінній період, після літніх канікул. Сезон відпусток та канікул багато хто проводить в селах і на дачах, саме тут малюків і підстерігає основна небезпека зараження гельмінтами. Фрукти і овочі прямо з грядки, контакт з домашніми вихованцями, не дотримання правил особистої гігієни - все це може стати причиною глистной інвазії.

Як дізнатися, чи є у дитини глисти

Симптоматика глистной інвазії досить неоднозначна, і багато які симптоми, цілком можуть свідчити про наявність іншої патології. Тому наявність у дитини нижче перерахованих симптомів, це не привід бігти до аптеки за протиглисними препаратами, а підстава для відвідування лікаря. Отже, симптоми глистной інвазії у дітей:

• Млявість.
• Втрата апетиту.
• Запор.
• Пронос.
• Головні болі.
• Біль у животі.
• Висипання на руках і ногах.
• Зудіння в промежині і в області ануса, що підсилюється вночі.
• Дратівливість.
• Поганий сон.

Що робити, якщо у дитини глисти

Гельмінти у дітей - це досить часта неприємність, тому кожна матуся повинна бути готовою до такого повороту подій. Без сумніву, якщо у дитини вже виявлені гельмінти і їх наявність доведено лабораторними дослідженнями, лікування повинен призначати виключно лікар. Займатися самолікуванням у такому випадку небезпечно для здоров'я дитини, особливо, якщо дитині менше п'яти років.

Лікарські препарати для лікування і профілактики глистів

Існує цілий спектр медикаментозних препаратів, які приймають, як в якості профілактичних заходів, так і для лікування гельмінтів. Але, слід пам'ятати, що всі вони досить токсичні, особливо для дитячого організму.

При прийомі таких препаратів, у дитини може виникати:

• Блювота.
• Пронос.
• Запаморочення.
• Непритомність.
• Біль у животі.
• Аллергічні реакції.

Нряду з протигельмінтними засобами рекомендують вживати сорбенти, для зменшення інтоксикації організму і ферментні препарати, щоб ШКТ швидше зміг вивести препарати і безпосередньо самих гельмінтів з організму. Крім цього, рекомендовано дотримуватися дієти, яка виключає з раціону м'ясо і молоко, тому що відсутність білкових продуктів дозволяє організму швидше справлятися з інтоксикацією.

Профілактика глистів у дітей

Профілактика глистной інвазії у дітей - це тривалий, навіть постійний процес, який базується на таких основних правилах:

1. Не контактувати з незнайомими тваринами.
2. Білизну та постіль дитини слід кип'ятити або прати при максимально високих температурах.
3. Якщо у вас є домашні тваринки, обов'язково періодично давати їм протиглистні препарати.
4. Фрукти і овочі перед їжею мити і полоскати кип'яченою водою.
5. Змушувати дитину ретельно мити руки перед їжею і після прогулянки на вулиці.
6. Не давати дитині тягнути до роту руки і предмети.

Народні методи профілактики глистів у дітей

Народна медицина пропонує свої методи профілактики гельмінтів. Найбільш популярні з них наступні:

1. Давати дитині натщесерце дві ложки гарбузового насіння.
2. Поїти дитину морквяним або томатним соком натщесерце.
3. Вранці давати дитині зубок часнику проковтнути цеілим і запити водою.

1.                          Профілактика педикульозу

 До основних заходів профілактики педикульозу відносяться: 

- суворе дотримання особистої гігієни у побуті;
- суворе дотримання санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму у дошкільних дитячих, навчальних закладах, гуртожитках, готелях, перукарнях, квартирах, тощо.

    У приміщеннях регулярно проводити прибирання, постільну білизну потрібно міняти не рідше одного разу на тиждень з подальшим її кип’ятінням і прасуванням. 

    У перукарнях недопустиме повторне користування накидками, простирадлами, гребінцем, машинкою для стриження волосся без належної обробки. 

    В свою чергу до заходів по дотриманню вимог особистої гігієни, які спрямовані на попередження педикульозу, відносяться:
- регулярне миття тіла з одночасною зміною натільної та постільної білизни;
- догляд за волоссям (щоденне розчісування);
- систематичне чищення та догляд за верхнім одягом.

    У дітей дошкільного віку волосся потрібно оглядати щодня, звертаючи увагу на скроні, тім’я, потилицю. У дітей більш старшого віку волосся треба оглядати щотижня, особливої уваги потребує світле волосся.

Здоровий сон. Чи потрібен денний сон школярам?

Інформація для батьків: чи потрібен денний сон дитині? Як правильно організувати режим для, щоб уникнути перевтоми дитини-учня. Батькам першокласників читати обов’язково.

Про режим дня і денний сон

Головне завдання режиму дня забезпечити високу працездатність нервової системи (тобто здатність у мінімальні терміни досягти максимальних результатів) у години навчальних занять у школі й удома.

Якщо дитина день у день в один і той же час лягає спати і прокидається вранці, обідає після повернення зі школи, сідає робити уроки після прогулянки, то їй легше планувати та розподіляти час, швидко включатися в роботу, успішно виконувати її в більш короткі терміни. Режим дня повинен складатися з навчальних занять у школі та вдома; відпочинку з достатнім перебуванням на свіжому повітрі, рухливих ігор або фізкультурних занять; регулярного повноцінного харчування; повноцінного, достатнього за тривалістю сну.

Про недосипання у дітей

Недосипання зведе нанівець усі зусилля допомогти в навчанні та зберегти здоров’я учня. Воно різко негативно позначається на стані дитини, насамперед психічному: вона стає легко збудливою, часто відволікається, неадекватно реагує на зауваження, не може зосередитися при роботі. Часте недосипання – одна з причин перевтоми і неврозів у школярів.

Потреба у сні така:
– для 6-7-річок – 10-11 годин,
– для учнів 8 років і старших – не менше 9,5 години.

Втім, вона залежить і від стану здоров’я. Так, ослаблені діти, ті, що одужують після захворювань, схильні до підвищеної збудливості або стомлюваності мають потребу в тривалішому сні. Крім того, всім першокласникам на початку навчального року рекомендується спати більше, ніж дітям, адаптованим до систематичного навчального навантаження. Це можна зробити за рахунок 1-1,5-годинного денного сну. Денний сон відновлює працездатність організму більшою мірою, ніж будь-який інший вид відпочинку, навіть краще, ніж такі корисні для дітей ігри на свіжому повітрі. Тож, якщо батькам удасться організувати режим таким чином, щоб школяр міг поспати вдень, його продуктивність під час виконання домашніх завдань помітно зросте, а сам він стане активним і життєрадісним.

Битва  за  виконання   домашніх   завдань

Якщо ви не знаєте, як примусити свою дитину виконувати домашнє завдання, ми пропонуємо вам ознайомитися з наступними порадами, які допоможуть вам вирішити це важливе й нелегке питання.

Найскладніший період виховання настає тоді, коли діти йдуть у школу. Малюки залежать від батьків і потребують їхньої турботи, починаючи з моменту ранкового пробудження й закінчуючи укладанням спати. Крім того, самі батьки відчувають відповідальність за виховання своїх дітей. Однак згодом усе частіше ця відповідальність перетворюється на тривале «годування з ложечки». Зрештою, батьки самі виконують усе те, що діти повинні зробити самостійно. У такому випадку діти, як правило, стають ледачими та припиняють виконувати будь-яку роботу, навіть свої домашні завдання.

Оскільки діти відмовляються робити домашні завдання, батьки можуть запропонувати їм зробити роботу за них, і незабаром це стає поганою звичкою. Тому батькам надзвичайно необхідно вміти сказати дітям «ні», навчити їх робити свою роботу та стежити за тим, щоб такі важливі справи, як домашні завдання, виконувались ними самостійно. Батьки повинні розуміти, наскільки стратегічно важливо мотивувати і, якщо треба, примушувати дітей виконувати свою роботу. Домашні завдання дають дітям для того, щоб закріпити вдома те, чого її навчили у школі. Але якщо батьки виконують домашнє завдання замість своїх дітей, то як діти зможуть чогось навчитись?!

Діти винахідливі, вони обов'язково будуть намагатися знайти спосіб примусити батьків поступитись у битві за виконання домашніх завдань. Діти можуть плакати, пручатися або взагалі не слухатись. У цей момент батьки можуть піти на поступки, оскільки бояться втратити довірливі стосунки з ними. Але, замість того щоб відчувати себе безпорадним перед власною дитиною, використовуйте свій батьківський авторитет і озвучте деякі основні правила. Діти можуть постаратись уникнути виконання домашніх завдань під приводом «хвороби» або просто «забуваючи» про них, кажучи, що не пам'ятають, що було задано. Крім того, вони можуть сказати, що такого їх у школі не вчили. Але ви як батьки повинні знати, як стратегічно справлятися з такими відмовками, і припиняти спроби «бунту» ваших дітей.

Мотивуючи дітей виконувати домашні завдання, ви допоможете їм краще засвоїти навчальну програму й досягти успіху в навчанні. Хіба це не те, чого прагнуть усі батьки? Так що зберіться із силами, приготуйте «щит» для оборони й не дозволяйте своїм дітям перемогти вас у битві за виконання домашніх завдань.

Якщо ви не знаєте, як примусити свою дитину виконувати домашнє завдання, пропонуємо вам ознайомитися з наступними порадами, які допоможуть вам у цьому.

1. Уникайте спроб контролювати свою дитину

Діти ненавидять, коли їх контролюють. Як тільки вони відчувають, що ви намагаєтесь їх контролювати, то перетворюються на непокірних і впертих «бунтівників», які не здадуться ні за що. Тому, щоби примусити дітей слухатись вас і робити свою домашню роботу самостійно, ви повинні переконатися, що не намагаєтеся при цьому контролювати кожний їхній крок. Але навіть якщо ви це робите, спробуйте робити це непомітно – так, щоб дитина не відчула й не усвідомила цього.

2. Скористайтесь вашим особистим досвідом

Можливо, ще у шкільному віці ви також не бажали виконувати домашню роботу. Поділіться з дитиною своїм досвідом, розкажіть, як ви подолали подібні труднощі. Ніяких екстремальних прикладів не треба, але щось просте, схоже на ситуацію вашої дитини спрацює неодмінно.

3. Не допускайте, щоб усе закінчувалось «боєм»

Коли ви намагаєтесь переконати свою дитину самостійно виконати домашню роботу, переконайтеся, що ви не погрожуєте й не кричите на неї. Адже це може поставити на карту ваші добрі стосунки з нею. «Бої» на підвищених тонах можуть тільки погіршити ситуацію та бажання дитини співпрацювати. Замість цього спробуйте переконати її у ввічливій формі та з розумінням у голосі.

4. Відволікайтеся від відповідальності

Іноді просто дайте собі відпочити від обов'язку постійно піклуватися про свою дитину. Подивіться, як діти реагують на відсутність вашої уваги. Як правило, у дитини може прокинутись почуття провини, і часто, в результаті, вона зробить те, чого від неї хочуть батьки. Якщо ви не будете постійно бігати за своєю дитиною, примушуючи її виконати домашнє завдання, у результаті вона припуститься помилок, за які їй перепаде у школі. Це допоможе їй зрозуміти, наскільки ви були праві й наскільки помилялась вона. Так що це той ризик, на який ви можете піти, щоб допомогти своїм дітям зробити правильні висновки й навчитись на своїх помилках.

5. Установіть основні правила

Якщо ви відпускаєте ситуацію й це не допомагає, тоді ви повинні встановити деякі чіткі правила. Наприклад, виділіть певний час дня після того, як діти повернуться зі школи, який буде присвячений винятково виконанню домашніх завдань. Це примусить їх дотримуватися графіка та привчить виконувати свою домашню роботу. Також ви можете встановити заздалегідь озвучене покарання за порушення дотримання правил.

6. Спілкуйтеся з вашими дітьми

Бувають випадки, коли в дітей виникають якісь особисті проблеми або вони дійсно не можуть робити домашнє завдання через труднощі із засвоєнням матеріалу. У таких ситуаціях надзвичайно важливо розмовляти з дитиною, щоб дізнатися про точну причину. Цілком можливо, що вона зіштовхується з деякими проблемами у школі чи піддається знущанню інших дітей, що призводить до втрати інтересу до всього, що вона робить. Тому ви повинні довірливо поспілкуватися з дитиною та встановити справжню причину, через яку вона не виконує свою домашню роботу вчасно.

7. Спрямовуйте дітей

Ознайомте дітей з перевагами й недоліками невиконання домашніх завдань. Розкажіть їм, як виконання домашніх завдань допоможе їм досягти успіху у школі. Зміцнюйте в них віру у власні сили.

При битві за виконання домашніх завдань переконайтеся, що ви знайшли правильний підхід і вийшли переможцем, не поступаючись дитячій затятості й гарантуючи, що вони виростуть освіченими людьми.

Педіатр: які продукти не можна їсти школярам

Проблеми з шлунково-кишковим трактом сьогодні спостерігаються майже у 30% школярів. Найпоширенішими захворюваннями у дітей є дискінезія жовчовивідних шляхів, панкреатит, гастрит. 

За словами лікарів-педіатрів, до харчування дітей необхідний індивідуальний підхід.

Фахівці стверджують, що навіть якщо у дитини є якісь проблеми з ШКТ, це не означає, що готувати їжу для неї потрібно окремо. Так, у школяра має бути дієтичне харчування, і потрібно просто додавати менше або скоротити вживання спецій і солі.

Також медики додають, що таким дітям не можна їсти бутерброди з копченою шинкою або ковбасою, так як таке харчування може призвести до відхилень у роботі ШКТ.

Крім того, ні в якому разі не можна поїти дітей солодкими газованими напоями, інакше вже через кілька місяців виникнуть проблеми з органами ШКТ.

Чому дитині шкідливо довго спати під час канікул

Літні канікули кардинально змінюють розпорядок дня і звичний графік більшості сучасних дітей. Але психологи не рекомендують сильно зрушувати час сну і неспання влітку, тому що це не дуже позитивно впливає на здоров'я і самопочуття школярів.



Не варто міняти режим через канікули

Пізній підйом, як мінімум, призведе до збою режиму і погіршення самопочуття дитини в цілому. Вона уже звикла до певного розпорядку, і новий буде для неї складним для адаптації. Дитина буде себе почувати втомленою і млявою протягом дня, не дивлячись на те, що поспить тривалий час. Ще складніше їй буде знову перебудуватися на шкільний графік і ранній підйом у вересні.

Пізній відхід до сну

Пізніше пробудження тягне за собою і пізній відхід до сну, що теж негативно впливає в цілому на відпочинок і самопочуття дитини. Якщо малюк встав пізніше, то і спати він захоче теж пізніше. Таким чином, якість сну, а потім і неспання протягом наступного світлового дня істотно знижуються.

Регулярний графік - важливий

Незважаючи на те, що почалися канікули, дуже важливо дотримуватися колишнього режиму. Саме постійний звичний час відходження до сну і пробудження в один і той же час є запорукою гарного якісного відпочинку та складовою для розвитку дитини. Кардинальні збої вимагають більше часу для відпочинку, але навіть при збільшенні кількості годин для сну, сон все одно може не бути повноцінним.


Якість сну

Щоб дитині нескладно було вранці вставати в ранні години, важливо забезпечити спокійну обстановку ввечері, бажано також відсутність перегляду телевізора і сидіння за гаджетами (виділіть для цього більш ранній час). Оскільки все це робить дитину більш збудженою, в результаті з'являються проблеми із засинанням. Не забувайте також провітрювати кімнату перед сном і не використовуйте дитяче ліжко для їжі і для активних ігор. А ось почитати книгу перед сном разом з кимось із батьків буде дуже навіть корисно.

Батьки успішних і щасливих дітей

Усі батьки хочуть, щоб їхні сини й доньки були успішними та щасливими. Проте не всі діти є такими. Чи замислювались ви над тим, якими повинні бути самі батьки, щоб виховати дітей такими? Дослідження показують, що є певний набір батьківських якостей, які безпосередньо відповідають за виховання успішних і щасливих дітей. Пропонуємо розглянути ці якості.

1. Такі батьки жертовні

Ці батьки знають, що виховання дітей вимагає певних жертв. Коли вони стоять перед вибором між переглядом улюбленого телешоу й вечірнім читанням малюку, то вибирають останнє, приносячи в жертву задоволення від розважальної програми.

Усі батьки знають: щодня виникає безліч випадків, які вимагають зробити вибір між чимось, що добре для дитини, і тим, що є кращим для них самих. У результаті виявляється, що батьки, які, жертвуючи своїми інтересами, роблять мудрий вибір, мають більше шансів на виховання добре розвиненої, успішної та щасливої дитини із широким кругозором. Це зовсім не означає, що батьки повинні приносити в жертву свої інтереси постійно. Ні. Вони повинні знайти розумний баланс між діяльністю в інтересах дітей і діяльністю, яка їм необхідна для підтримки власних інтересів.

2. У таких батьків немає залежності від ґаджетів і технологій

Батькам, які захоплюються телебаченням або своїми телефонами та планшетами, рідко вдається виховати успішних і щасливих дітей. Численні дослідження показують, що батьки, залежні від ґаджетів, виховують дітей, які потрапляють у залежність від технологій і новомодних пристроїв буквально з раннього віку. Діти, які з дитинства захоплюються спілкуванням у чатах або веб-серфінгом, мають труднощі з концентрацією уваги та успішністю у школі.

3. Такі батьки забезпечують дітям здорове харчування

Дітям, які ростуть на «дієті» з фастфудів, навряд чи вдасться уникнути проблем зі здоров'ям. Батьки щасливих і успішних дітей стежать за тим, щоб вони харчувалися корисною та смачною їжею. Діти, які ростуть у таких сім'ях, більш здорові як фізично, так і інтелектуально, краще справляються як з академічними, так і з неакадемічними завданнями.

4. Такі батьки багато читають

Батьки, які звикли читати, виховують дітей, які також люблять читання. Такі батьки читають своїм дітям з раннього віку. Вони також забезпечують достатню кількість книг, які могли б зацікавити їхню дитину. У таких сім’ях читання є одним із пріоритетів.

5.Такі батьки залучають дітей до виконання домашніх справ

Діти, які звикли виконувати свої домашні обов'язки, стають успішними працівниками, яким легко співпрацювати зі своїми колегами, а також більш чуйними людьми, оскільки не з чуток знають, що таке труднощі, і можуть самостійно справлятися з поставленими завданнями. Діти, які виконують домашні обов’язки, не чекаючи ніякої нагороди, виростають відповідальнимилюдьми, готовими наполегливо працювати. Їхні батьки знають, що любов і повага до праці починаються вдома. Ці діти не мають няньок, які вислуховують і задовольняють їхні забаганки та примхи. Вони живуть у реальному світі з раннього дитинства – у тому світі, з яким вони близько зіштовхнуться в дорослому житті.

6. Такі батьки прищеплюють дітям соціальні навички

Звичка казати «Будь ласка» і «Дякую», терпляче чекати своєї черги, контролювати свій гнів, бути ввічливими, корисними для інших, не кажучи вже про табу на грубі та лайливі слова, – усе це соціальні навички, які треба прищеплювати вже в ранньому дитячому віці й використовувати для цього кожну зручну можливість. Учені виявили істотну кореляцію між наявністю соціальних навичок у вихованців дитсадків та їхніми подальшими успіхами в дорослому житті через два десятиліття.

7. Такі батьки щасливі один з одним

Батьки, які живуть щасливо один з одним, створюють сім'ю без стресів, яка сприяє оптимальному розвитку й вихованню дітей. Їх діти позбавлені травм розлучення, а також болю, що виникає внаслідок присутності при домашніх конфліктах. Учені довели, що для дітей краще виховуватись у неповних сім'ях, вільних від конфліктів, ніж у сім'ях з двома батьками, які конфліктують один з одним.

8. Такі батьки часто кажуть «Ні»

Батьки, які відповідають дітям «Так» на всі їхні вимоги, надають їм ведмежу послугу. Аби не допустити відхилення запитів дітей, батьки забувають про те, що їм корисніше чути слово «Ні», оскільки воно допомагає виробити характер. Батьки, які кажуть дітям «Ні», готують їх до зустрічі з реальним життям, де вони дуже часто будуть чути слово «Ні» як у стосунках, так і на робочому місці.

Крім уміння приймати негативну відповідь дітям також необхідно навчитися з готовністю сприймати відстрочену винагороду. Здатність приймати відстрочену винагороду – це вміння протистояти спокусі отримати бажане негайно й готовність чекати його стільки, скільки знадобиться. Як правило, пізніша винагорода завжди є більш цінною й вагомою, ніж негайна. Значна кількість досліджень пов'язує здатність до відстрочення винагороди з такими позитивними наслідками, як психологічне та фізичне здоров'я, успіхи в навчанні та ефективне спілкування з однолітками.

9. Такі батьки мають високий освітній і соціально-економічний статус

Учені довели, що рівень освіти й досягнення батьків на момент, коли дитині виповниться вісім років, значно зумовлює її освітні та професійні успіхи через 40 років. Ця закономірність особливо підтверджується в тих сім'ях, де матері мають високий рівень освіти.

10. Такі батьки віддають перевагу зусиллям над бажанням уникнути невдачі

Як діти, так і дорослі вважають, що успіху можна досягти двома способами: або завдяки вродженим здібностям та інтелекту, або завдяки наполегливій праці й докладеним зусиллям. Батьки дітей, які здатні ризикувати заради успіху, схильні вважати, що успіх є наслідком важкої праці. Тому, коли дитині щось не вдається, вони приписують це недостатнім зусиллям і просто закликають її наступного разу постаратися краще. Такі батьки використовують мислення зростання на відміну від фіксованого мислення. Якщо дітям кажуть, що вони успішно впоралися зі шкільними тестами завдяки вродженим здібностям, це означає, що їм нав'язують фіксоване мислення. Якщо їм кажуть, що їм щось удалося завдяки докладеним зусиллям, це допомагає їм використовувати мислення зростання.

Що робити, якщо чужий дорослий сварить вашу дитину?

Таке нерідко зустрічається в пісочниці, в дитячому садку, школі. Давайте подивимося, як можна повести себе в подібній ситуації, тому що для дитини вкрай важливо, як прореагують батьки.

           Коли дитину сварить чужий дорослий, вона лякається, тому що сили явно не рівні, влада у дорослого, безпеки немає.
Для того, щоб дитина відчувала себе в безпеці, мамі варто в першу чергу фізично загородити свою дитину від жінки, яка сприймається нею як загроза. Так дитина буде відчувати себе під захистом. Потім мамі слід вирівняти ситуацію, ініціюючи розмову «по горизонталі» дорослий-дорослий.

            Варто пам’ятати, що діти знаходяться поруч і саме зараз вони побачать модель поведінки в конфліктнійситуації. Тому, слід демонструвати повагу до опонента і привітавшись, спитавши ім’я, вияснити причину конфлікту.

            Якщо ваша дитина дійсно порушила психологічну межу іншої дитини (забрала іграшку, штовхнула і т. д.),варто принести вибачення, зробивши собі заміточку про те, що вдома варто обговорити з дитиною питання «своє-чуже».
             Якщо діти товаришують – ходять в одну групу садочка, чи живуть поряд, слід домовитись з іншою мамою, про те як в майбутньому діяти в подібній ситуації, наприклад, надалі такі зауваження слід говорити не дитині, а дорослому (в даному випадку мамі) безпосередньо.
             Так, дитина зможе взяти для себе корисний досвід з ситуації, що склалася і навчитися, як зробити так, щоб надалі не потрапляти в таке становище.
При підготовці статті були використані матеріали з сайту http:// fly-mama.ru

5 причин поганої успішності вашого школяра

Успішність дитини в школі далеко не завжди залежить від її вроджених здібностей або часу, який вона проводить за підготовкою до уроків. Іноді на оцінки в щоденнику впливають фактори, про які ми просто не знаємо. 

Успішність дитини залежить від її робочого столу.

Якщо робочий стіл для дитини великий, вона тримає руки напружено-піднятими. Через це спазмується трапецієподібний м'яз (він знаходиться в області плеча) і м'язи в області потилиці. Все це значно ускладнює венозний відтік та живлення головного мозку. Просидівши в такій позі 1-2 уроки, дитина перестає розуміти, що від неї хочуть, у неї нерідко виникають перед очима "мошки", починає боліти голова. Якщо вчасно не звернути увагу на цю проблему, можливі проблеми зі слухом і навіть - гайморит.

На успішність дитини впливає дефіцит кисню. Учитель вважає вашу дитину неуважною, не здатною концентрувати увагу? Чи немає у неї аденоїдів? Блокуючи дихання малюка, вони позбавляють його мозок кисню. І про успішність говорити вже не доводиться...

Успішність дитини залежить від її живлення. Особливо велике значення має сніданок школяра. Не менш важливі і так звані перекушування.

Гормони стресу знижують успішність дитини як мінімум на третину. Якщо ваша дитина щоранку не хоче йти в школу не тому що їй дуже хочеться спати, а з причин, які вона і сама часом не може чітко визначити, значить, вам необхідно зустрітися з учителем і поговорити на цю тему.

Чи немає у відносинах між вашою дитиною та іншими дітьми будь-якого затяжного конфлікту? Можливо, є яскраво виражена антипатія між вашою дитиною і вчителем? На жаль, далеко не всі вчителі здатні вчасно розглянути ці проблеми і усунути їх. Тому доведеться вам взяти її вирішення в свої руки. Поговоріть спочатку з дитиною, потім з учителем, якщо потрібно з психологом. Психологічний комфорт дуже важливий навіть для дорослої людини, чого ж чекати від дитини?

Дефіцит сонячного світла - прямий шлях до підвищеної стомлюваності. Тому використовуйте кожну можливість побути під сонячними променями довше. Вибравши замість поїздки на машині пішу прогулянку з малюком, ви активізуєте вироблення гормонів задоволення в його організмі. Легке фізичне навантаження на свіжому повітрі до того ж наситить її тіло киснем.

Навчання і розвиток: як дізнатися, чи є в дитини здібності до іноземних мов

Всі діти безумовно-талановиті. Одні - в малюванні, інші - в техніці, треті виявляють неабиякі здібності до іноземних мов. Завдання батьків - розгледіти талант дитини і створити всі умови для його розвитку.

Одну іноземну мову (англійську, як найбільш поширену) дитина повинна знати обов'язково. Це - найперша, очевидна ознака освіченості. Наскільки легким буде це навчання? І чи варто поряд з англійською, вчити французьку, німецьку? Китайську? Чи не буде це надмірним навантаженням для дитини? І навпаки: чи не опиняться вроджені здібності дитини до мов не реалізованими, якщо батьки не зуміють розгледіти цю здатність у своїй дитині?

Американські вчені (університет Вашингтона) провели сканування мозку 19 немовлят, коли крихіткам було по 7 місяців. Мета дослідження: визначити кількісні характеристики сірої і білої речовини.

Коли малюкам виповнилося по року, вчені перевірили їх здатності вимовляти звуки, розпізнавати окремі слова, у тому числі і власні імена. Виявилося, що ті діти, у яких МРТ показало наявність великої кількості сірої і білої речовин в гіпокампі і мозочку, просунулися "в мовах" набагато дальше своїх однолітків. У їх белькоті було більше добре вимовних звуків, а їх пасивний словник був багатшим.

Головний висновок вчених такий: МРТ мозку у віці до рочку може дати батькам інформацію про те, на чому робити акцент у вихованні дитини. І не витрачати сили на розвиток тих навичок, які в силу фізіології будуть для дитини складні.

На жаль, ці дослідження вчених поки що не можна назвати чіткою методикою. Потрібні більш тривалі і ретельні дослідження.

Можна українським батькам, до яких подібні нововведення ще не дійшли, обійтися без цього? Звичайно. На наш погляд, виявлений взаємозв'язок між особливостями мозку дитини і розвитком його промови цінний сама по собі. Він свідчить про те, що діти, які починають рано говорити, дійсно мають яскраво виражені, зумовлені фізіологічними особливостями, здібності до гуманітарних наук. І це потрібно розвивати.

Нужно, прежде всего, её слушать

 Какую музыку слушаем, что она нам несёт?  И как научить современного ребенка, а заодно и самому научиться ее понимать и любить?

Ученые считают, что музыка способствует не только культурному развитию ребёнка, но также и умственному, определённо затрагивая области мозга, связанные с обучением. Занятие музыкой и посещение концертов вместе с родителями оказывают положительное влияние на навыки чтения и математические способности у детей.

Одновременно с развитием слуха, занятия музыкой для детей улучшают их обучаемость. Это обуславливается развитием усидчивости и улучшением восприятия поступающей информации. В школьном периоде это поможет лучше учиться и добиться успехов. Объясняется это тем, что многие проблемы обучения в школьном возрасте связаны с недостаточным развитием связей между полушариями головного мозга, так при обучении счету и письму активизируется только левое полушарие, а для творческой деятельности необходима активная работа правого. Музыка же способствует становлению этих связей в наилучшем виде.

Если заняться изучением этого вопроса, можно будет привести много положительных доводов для занятия музыкой.

«Чтобы понимать классическую музыку, нужно, прежде всего, ее слушать», - сказал Дмитрий Шостакович. С какого возраста начинать? Говорят, с самого рождения, а еще лучше в утробе матери. Мама поет колыбельную - вот отсюда и начинается любовь к музыке. И необязательно делать из ребенка профессионального музыканта. Музыка же пишется для всех. Просто очень важно, чтобы связь с музыкой не прерывалась все детство. Маленький ребенок очень чутко реагирует на музыку. Он может, даже еще ничего не понимая, смеяться, когда слышит веселую музыку, или засыпать под музыку спокойную. Формирование вкуса начинается не только с музыки, но и со сказок, со стихов - и в стихах есть музыка.

Как можно раньше нужно приобщать ребенка к классической музыке

  Считается, что крайне благотворно на детскую психику влияют Моцарт, Вивальди, Гендель, Корелли, Бах. Их музыка успокаивает, умиротворяет и не только малышей, но и родителей, что тоже немаловажно.

Советуют  выбирайте музыку с яркой мелодией, благозвучную и легкую в звучании, с преобладанием струнных инструментов, духовых деревянной группы, фортепиано, гитары и т.п., без яркой ударной партии и басов. Постоянное «бум-бум» и низкочастотные звуки плохо влияют и на взрослую психику, не говоря уж о детях.Ни при каких обстоятельствах не рекомендуется ребенку слушать музыку в наушниках, это плохо влияет на слух и мозг человека.